Якби в кожного було шевченківське серце

В нашій школі 12 травня відбулося відкриття шевченківської світлини. На захід була запрошена делегація у складі експерта Національної ради жінок України Тарасової Т.В., берегині українського роду Гробовенко Л.І., директора громадського об'єднання «Всеукраїнський Союз» Кочкіна С.М., ветерана Афганської війни, доктора технічних наук, командира та екс-командира батальону «Київська Русь» та інші. На порозі школи почесних гостей з хлібом і сіллю очікували маленькі українці, вдягнені в яскраві народні костюми. Розпочали святкову програму ніжні «голуби», хлопці та дівчата, які кружляли у тендітному танці в синьо-жовтому вбранні під музику «Реве та стогне Дніпр широкий». Під час концерту лунали найвідоміші вірші українського генія Т.Г.Шевченка, а гості розповідали дивовижні історії про життя, сімейні цінності та світле майбутнє України. «Ідея створення шевченківських віталень має глибоке коріння та декілька «мам», однією з яких є Городовенко Людмила. Ми робимо акцент не тільки на дітей, які безпосередньо працюють в світлицях. До даного проекту ми залучаємо всю країну, світ. В рамках міжнародного проекту «Шевченко єднає народи» проходить відбір читців з залученням комунікаційних технологій. Фінал акції відбудеться з 21 по 23 травня, приурочений перепохованню Т.Г. Шевченка. В залі Національного музею Т.Г.Шевченка планується проведення великої виставки портретів Шевченка, авторами яких є діти віком від 3 до 10 років. Інший конкурс серед читців проводиться в онлайн-режимі. Всі бажаючі мають можливість відіслати своє виконання шевченківських творів на svit.shevchenka@gmail.com, де компетентне журі обере переможців, які в музеї в Каневі отримають подарунки», - розповідає експерт Національної ради жінок України Тарасова Тетяна Вікторівна. Людмила Іванівна Гробовенко з трепетом ділиться історією започаткування її відомої на весь світ колекції головних українських оберегів: «Коли я закінчила школу і почала працювати, на першу заробітню платню купила українську хустку, бо дуже люблю все національне. Моя менша сестричка теж захотіла хустинку, і я її переділила навпіл. З того часу я вирішила, що в моїй родині їх повинно бути дуже багато. Тепер в моїй колекції більше 400 хусток, які я збираю понад 40 років, з різних куточків світу, і кожна з них має свою особливу історію». Вона говорила про магічну силу цього елементу жіночого гардеробу, про його змогу рятувати життя, дарувати наснагу, віру та надію, здійснювати бажання, зберігати в серцях людей невмируще почуття кохання. Привела багато прикладів, зацікавила шокуючими фактами. Таким чином, жінка намагалася пробудити в душах школярів схожу сентиментальну любов до речей, які займають в житті не останнє місце. Дітей закликали прийняти участь у багатьох нових проектах: збирати артефакти для нового Музею російської агресії в Крутах, створити портрет Шевченка, або прочитати його вірш, написати сучасну казку та ін. Бо, як вважає …, «..ми самі створюємо історію, …наші можливості безмежні». В подарунок шкільному музею піднесли журнали, книжки, та вишиванку.

4

3

2

1